Форум | Чат | Дзённікі | Клубы | Знаёмствы | Гульні | фотаальбом | Конкурс прыгажосці Карыстальнікі Радыё
Паставіць закладку Зрабіць стартавай   
Мой профіль
Зносіны
Забавы
Карыснае
Інфармацыя
Паслугі
Мова
Рэклама
    Мабільная версіяnew
На старонку: Папярэд.    1, 2, 3, 4, 5, 6   Наступ.
Серада, 30 Ліпеня 2008 Года
11:08     Дадаць запіс у цытатнік  
тре* йти гуляти з собакою, а голова й досі мокра... простуджусь, захворію і помру... цікаво, хтось буде плакати?.....
таке бздурство (як каже Капа)...
що за думки... icon_confused.gif
 

Дадаць каментарый Каментарыі: 5  (30 ліп. 2008 15:52)
10:58     Дадаць запіс у цытатнік  
и если ты вдруг начал что-то понимать
и от прозрения захотелось заорать
давай, кричи, но тебя могут не понять
никто из них не хочет ничего менять



Люмен - гореть

 

Дадаць каментарый Каментарыі: 2  (30 ліп. 2008 11:03)
09:56     Дадаць запіс у цытатнік  
Він був ангелом.
Таким, собі, звичайним, як його зображують на обкладинках журналів чи в книжках...
щоб не привертати увагу до себе, чи, ба, лякати людей він старанно приховував свої крила, тому навіть в літку ходив у довгому чорному плащі.
Ангел любив самотність... можливо навіть не любив, але йому більше нічого не залишалось у світі смертних... Він мріяв про кохання, таке велике, світле і чисте, але знав, що його мрії нездійсненні.
він займався звичими справами, навчався, по вечорах сидів в неті з горнятком чаю ліптон - індійські спеції, писав дивовижні вірші...
... це мало колись статись.... Ангел закохався... закохався у смертну.... кохання було приреченим....він знав і мучався, довго вагався, мріяв, писав вірші, не спав...
вечорами вони гуляли вуличками мрійливого Львову, сиділи в італійському дворику, ходили на Високий замок, дуріли на траві у парку Культури....
Коли ангел залишався на одинці, він думав.. багато... без сну... хоча сон йому і не був потрібен, в нього є вона, вона замінює йому все: повітря, їжу, крила... повністю і цілковито все.....
глибока ніч.... старий будинок у центрі міста, в одному вікні видніється крихітне полум*я свічки.......
краплі воску стікають сльозми, ангел підносить єдиний потік світла у кімнатці до білосніжного крила, спалах... крик відчаю і полегшення зриває сон голубів на даху......
гарячий липневий день... ангел спішить до пам*ятника Адоніса на Площі ринок.... там він надіявся побачити її, ту, з ким він провиде сьогоднішню ніч, він так довго чекав цієї ночі, і тепер крила йому не заважають.
..... ноги ставали ватними...... будинки злились в єдину незрозумілу пляму, в центрі хаосу стояла вона... і інший... вони захоплювали один одного в тенета обійм, і пристрасно цілувались.
Ангел не відчував землі під ногами, підійшовши він заглянув у її очі, в них небуло нічого, крім зухвальства і лукавості.......

 

Дадаць каментарый Каментарыі: 13  (30 ліп. 2008 11:14)
На старонку:   1, 2  
09:49     Дадаць запіс у цытатнік  
Хочу тиші.... повної цілковитої тиші... хоча вчені вумні дядьки кажуть, шо цілковита тиша зводить з розуму, але як можна навіженому зійти з розуму?
 

Дадаць каментарый Каментарыі: 5  (30 ліп. 2008 10:49)

Аўторак, 29 Ліпеня 2008 Года
10:24   думки в голос  Дадаць запіс у цытатнік  
мертві пальці міцно тримають голуба....... голуб живий, але він вже перестав боротись за право на життя...... а все могло б бути інакше.....
 

Дадаць каментарый Каментарыі: 3  (29 ліп. 2008 14:15)
10:11     Дадаць запіс у цытатнік  
ні, ти мені не будеш снитись по ночах, бо мені ніхто ніколи не сниться
ні, я не вмію кохати, тому в ніку присутнє слово *відьма* (хто не знає, відьми не вміють кохати, їм не дано)
ні, я ніколи ні про що не пошкодую
ні, я не буду розводити сирість для грибків у моїй подушці
ні, я не буду розвозити шмарклі з губною помадою по лиці

так, я сучко, але я про це чесно попереджаю
 

Дадаць каментарый Каментарыі: 3  (29 ліп. 2008 10:29)
09:56     Дадаць запіс у цытатнік  
Кохання - В ТОПКУ
 

Дадаць каментарый Каментарыі: 4  (29 ліп. 2008 10:07)
08:26     Дадаць запіс у цытатнік  
вчора був надзвичайно кульний вечір. Стан пофігізму, життя у свому маленькому світі, де місця достатньо виключно для себе.
Люблю парк Культури, скільки б там людей не було, всеодно там затишно.
Доки йшла до парку зірвала гілочку (заплановано було всього лиш один листочок, але як вже вийшло) уважно роздивилась її.. почала обривати з неї листочки з найменшими помарками... мені це чомусь нагадало наше життя - виживають тільки найсильніші...
По дорозі купила пиво, не люблю, але чогось так захотілось, сіла на стадіон і дивилась на рожеві хмарки... Вони такі легкі, зауважила, що їх форма, і малюнок у них відсвічений сонцем, розбігаються....
у пам*яті пробігали події останніх місяців мого існування.... було б набагато легше, якби під час наших дій над головою загоралась лампочка, такий собі детектор на вірність: зелене світло - вчинила правильно, червоне - неправильно... а так ніхто не вказує на твої помилки... всетаки я не така сильна, якою намагаюсь бути...
Мої роздуми над чимось змістовним перервало голосне лускання ( я була з навушниками...) обернувшись на звук я побачила парочку, яка все ще голосно лускала насіння собі під ноги.. дивні люди, дивна в них романтика, і напевно погляди на життя в них такі ж дивні....
За роздумами я не помітила потемнілого неба, я б і не зауважила, якби його не розрізала блискавка...
Люблю Львів, самотність і стан пофігізму....

 

Дадаць каментарый Каментарыі: 20  (31 ліп. 2008 21:19)
На старонку:   1, 2  

Чацвер, 24 Ліпеня 2008 Года
10:06     Дадаць запіс у цытатнік  
небо кольору попілу... тяжке... але не давить, в таке навпаки хочеться падати...політ... шматочок адреналіну, приємна несвідомість десь в зоні сонцесплетіння... у нашому житті настільки не хватає адреналіну......
смерть - ось що справді наділяє знанням, занурення у підсвідомість, пізнання самого себе....
смерть... це кінець, чи тільки початок?..........


 

Дадаць каментарый Каментарыі: 9  (24 ліп. 2008 14:56)
08:33     Дадаць запіс у цытатнік  
так похмуро..... ранок почався банально.... невиспавшись пити каву, яка не допоможе, але ритм серця зіб*є...
сум.. сум наповнює кімнату...так хочеться щось змінити, але незнаю що... для початку потрібно змінити себе, але що змінювати, якщо ніхто не вказує на твої помилки і недоліки!
біль, крик розриває тишу, але крик німий, він б*ється, виривається, душить, але не допомагає...
сльози.... сліз немає, вже давно.. невже можна розівчитись плакати? у горлі застряг комок, очі страшенно печуть, але сліз немає... можливо не так як всі? можливо не складаюсь на 90 з лишнім відсотків води, якщо сліз немає?
байдужість.. повний пофігізм... музика б*є по барабанних перетинках, заспокоює чи навпаки підбурює зробити якусь дурницю? забити на все і не харитись? правильно чи ні?...
сум... все що залишилось - сум...
 

Дадаць каментарый Каментарыі: 11  (30 ліп. 2008 08:44)
На старонку:   1, 2  

Меню
Мой дзённік
Мае каменарыі
Закладкі
Цытатнік

Самыя ... дзённікі
Самыя ... запісы

Стужка дзённікаў
Выпадковы дзённік
Выпадковы запіс

Аўтар дзённіка:
  Ірбіс
avatar

 Профіль
 Асабістае паведамленне
 Анкета
 Гасцявая кніга
 фотаальбом

Раздзелы
Практична магі... 2

Апытанні

Няма ні воднага новага апытання
 
Паказаць усе апытанні

«   Люты 2012   »
ПанАўтСрдЧцвПятСубНяд
0102030405
06070809101112
13141516171819
20212223242526
272829

 Сталыя чытачы: 
дадаць сябе
дадаць сябе

 Статыстыка: 
Сёння
  наведвальнікаў 12
  паказаў 11
Учора
  наведвальнікаў 24
  паказаў 25
На гэтым тыдні
  наведвальнікаў 12
  паказаў 11
У гэтым месяцы
  наведвальнікаў 296
  паказаў 297
Сёлета
  наведвальнікаў 1149
  паказаў 1118

  Чытачоў 10
  Запісаў 53
  Каментарыяў 194
падрабязна

RSS

RSS Feed: .......у свому маленькому світі.......
 

Рэклама
На старонку: Папярэд.    1, 2, 3, 4, 5, 6   Наступ.